Руководства, Инструкции, Бланки

Вазар-н Инструкция По Применению Цена Отзывы

Категория: Инструкции

Описание

Лекарства аналоги - Дешевые аналоги лекарств, дженерики и заменители лекарств, отзывы, инструкция и опыт применения, купить таблетки

Чтобы сделать сайт еще более полезным для большого количества пользователей, просим вас оставить ваш отзыв на или ваш личный опыт от применения, ниже в комментариях или на нашем Форуме. спасибо и желаем вам здоровья!

** Ориентировочные оптовые цены в среднем могут существенно или не очень отличаться от цен, представленных в аптеках.Эти цены носят исключительно информативный характер и предназначаются лишь для сравнения ценового диапазона лекарственных препаратов.

* Запатентованные лекарственные препараты могут не иметь дженериков, то есть прямых аналогов с таким же действующим веществом до окончания срока действия патента.

- После момента окончания действия запатентованного препарата, на рынке как правило появляются аналогичные лекарственные средства, имеющие в своем составе схожее действующее вещество, но возможен и другой состав изготовленной лекарственной формы, применение других вспомогательных веществ. Лекарственная форма препаратов может существенно отличаться.

- Некоторые из лекарственных препаратов после окончания периода действия патента не имеют аналогов, вследствие того, что их выпуск просто-напросто нецелесообразен или не возможен по различным причинам. Причины могут быть следующие: регулирование рынка фармацевтики, стратегия фармацевтических производителей, а также фармако-экономические причины.

- Администрация сайта не несет ответственности в случае неправильных выводов, сделанных на основании представленной информации, или если эти данные будут использовать третьими лица с коммерческой целью.

- Администрация сайта не может гарантировать, что видимый терапевтический эффект от использования лекарств-аналогов будет такой же. Перед применением лекарственных препаратов следует обязательно обратиться за консультацией к специалисту с медицинским образованием.

вазар-н инструкция по применению цена отзывы:

  • скачать
  • скачать
  • Другие статьи

    ВАЗАР H (VASAR H)

    ВАЗАР H (VASAR H)

    № UA/5744/01/02 от 03.08.2011 до 03.08.2016

    Вазар Н является фиксированной комбинацией антагониста рецепторов ангиотензина ІІ — валсартана и диуретика — гидрохлоротиазида. Одновременное применение этих препаратов снижает АД в большей степени, чем при монотерапии. Валсартан противодействует потере калия, вызванной гидрохлоротиазидом.
    Валсартан является активным специфическим антагонистом рецепторов ангиотензина ІІ, действует выборочно на АТ1 -рецепторы, которые отвечают за эффекты ангиотензина ІІ.
    Валсартан является пероральным активным специфическим антагонистом рецепторов ангиотензина ІІ. Выборочно влияет на рецепторы подтипа АТ1. которые отвечают за прессорное действие ангиотензина ІІ. Сродство валсартана к АТ1 -рецепторам в 20 000 раз выше, чем к АТ2 -рецепторам. Валсартан не влияет на АПФ, превращающий ангиотензин І в ангиотензин ІІ и влияет на систему брадикинина. Поэтому при применении валсартана возникновение такого побочного эффекта, как кашель, бывает крайне редко. Количество побочных эффектов, связанных с брадикинином, не увеличивается. Валсартан влияет на сердечно-сосудистую регуляцию, не связывается и не блокирует другие гормональные рецепторы или ионные каналы.
    Гидрохлоротиазид является тиазидным диуретиком и антигипертензивным агентом. Гидрохлоротиазид снижает почечную реабсорбцию электролитов в дистальном сегменте петли Генле и повышает экскрецию натрия, хлора, калия, магния, бикарбоната и воды, повышает уровень ренина в плазме крови. Экскреция кальция может уменьшаться. Одновременное применение валсартана и гидрохлоротиазида приводит к более выраженному гипотензивному эффекту, чем при применении этих препаратов в качестве монотерапии.

    средняя терапевтическая доза составляет 160/12,5 мг, максимальная — 320/25 мг 1 раз в сутки.
    Пациентам со слабо или умеренно выраженным нарушением функции почек (клиренс креатинина >30 мл/мин) коррекция дозы препарата не требуется.
    Пациентам с нарушением функции печени небилиарного генеза слабой или умеренной степени без сопутствующих явлений холестаза также не нужно корректировать дозу препарата. Безопасность и эффективность валсартана у детей не установлены.

    повышенная чувствительность к компонентам препарата или к любому из вспомогательных веществ. Тяжелые нарушения функции печени, милиарный цирроз и холестаз. Тяжелое нарушение функции почек (клиренс креатинина <30 мл/мин). Препарат противопоказан пациентам, находящимся на гемодиализе. Период беременности и кормления грудью.

    с частотой >1% и те, которые возникают чаще в отношении валсартана, чем плацебо: ортостатическая гипотензия, инфекции верхних дыхательных путей, фарингит, синусит. В редких случаях отмечают невралгию, конъюнктивит, гипотензию, сердечную недостаточность, кашель, носовое кровотечение, диарею, боль в животе, боль в спине, миалгию, артрит, слабость, астению. Нечасто наблюдают гиперкалиемию, депрессию, бессонницу, синкопе. Очень редко отмечают тромбоцитопению, головную боль, кровотечение, ангионевротический отек, высыпания, зуд, артралгию, нарушение функции почек, ОПН, гастроэнтерит, ринит, васкулит.
    Побочные реакции, связанные с гидрохлоротиазидом: гипокалиемия, гиперурикемия, другие нарушения электролитного баланса, ортостатическая гипотензия, повышение уровня липидов в крови, желтуха, аритмии, панкреатит, пневмонит, отек легких.

    с осторожностью применяют у пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии, при одновременном применении калийсберегающих диуретиков и препаратов калия. При клиренсе креатинина >30 мл/мин коррекции дозы не требуется. Возможна симптоматическая гипотензия у пациентов со сниженным уровнем натрия и ОЦК, например при применении диуретиков в высоких дозах. С осторожностью следует применять у пациентов с циррозом печени, в начале терапии хронической сердечной недостаточности, после недавно перенесенного инфаркта миокарда, в сочетании с ингибиторами АПФ.
    Для пациентов с нехолестатическим повреждением печени доза валсартана не должна превышать 80 мг.
    Безопасность и эффективность применения валсартана у детей и подростков не установлены.

    при одновременном примененим калиевых добавок, калийсберегающих диуретиков, солевых добавок, содержащих калий, или других лекарственных препаратов, которые могут повышать уровень калия (гепарин и др.), следует быть осторожными и контролировать концентрацию калия крови. Не наблюдалось никаких клинически значимых взаимодействий при использовании препаратов, часто применяемых для лечения пациентов с гипертензией: циметидина, варфарина, фуросемида, дигоксина, атенолола, индометацина, гидрохлоротиазида, амлодипина и глибенкламида.
    Другие антигипертензивные средства могут повышать антигипертензивный эффект валсартана.
    Длительное применение НПВП может снизить антигипертензивное действие антагонистов ангиотензина ІІ. НПВП и антагонисты ангиотензина ІІ оказывают аддитивный эффект на повышение уровня калия в сыворотке крови и могут привести к нарушению функции почек. Этот эффект обычно имеет обратимый характер. Редко возможно развитие ОПН, в частности у больных с ранее нарушенной функцией почек — пациентов с обезвоживанием, лиц пожилого возраста.
    При применении Вазара Н, в состав которого входит гидрохлоротиазид, потенциально возможны следующие лекарственные взаимодействия: тиазиды повышают действие курареподобных миорелаксантов; возможно снижение диуретического и антигипертензивного эффекта гидрохлоротиазида при одновременном применении с НПВП (например с ацетилсалициловой кислотой, индометацином). Сопутствующая гиповолемия может привести к развитию ОПН; риск развития гипокалиемии повышается при одновременном применении салуретиков, ГКС, АКТГ, амфотерицина В, карбеноксолона, пенициллина G и производных салициловой кислоты; тиазидные диуретики могут вызывать такие побочные эффекты, как гипокалиемия или гипомагниемия, что повышает риск развития аритмии при гликозидной интоксикации; при применении гидрохлоротиазида может возникнуть потребность в коррекции дозы инсулина или перорального гипогликемизирующего средства.

    нет данных относительно передозировки валсартана либо его комбинации с гидрохлоротиазидом. Основным признаком передозировки может являться артериальная гипотензия с головокружением. Лечение зависит от времени, прошедшего после приема препарата, и тяжести симптомов, при этом стабилизация гемодинамики является наиболее важной. При возникновении гипотензии пациента следует перевести в горизонтальное положение и как можно раньше обеспечить парентеральное введение солевых р-ров. Валсартан не выводится путем диализа вследствие значительного связывания с белками плазмы крови.

    при температуре не выше 25 °С.

    Вазар Н 320

    Вазар Н 320/25 мг №30 Основные физико-химические свойства:
    • Форма выпуска Таблетки
    • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
    • Дозировка 320/25 мг Количество лекарства в препарате
    • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
    • Производитель Актавіс Лтд, Мальта/Балканфарма-Дупниця АТ, Болгарія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии

    Лекарственный препарат Вазар Н 320/25 мг N30 выпускается и поставляется в Украину для применения в комплексном лечении гипертонической болезни в результате совместной деятельности двух фармацевтических компаний Актавис Лтд, Мальта / Балканфарма-Дупница АТ, Болгария. В инструкции и описании активного действующего вещества этого таблетированного медикамента для перорального приема отмечено, что в его составе находится два активных компонента: валсартан и гидрохлортиазид. Лекарственный эффект, согласно отзывам специалистов отечественного здравоохранения, обеспечивается комбинированным действием антагониста ангиотензина II и диуретика. Ангиотензин по своей принадлежности является активным гормоном в системе почечной регуляции давления и способен вызывать прямое вазопрессорное действие. При использовании препаратов этой группы давление снижается примерно через два часа и длится практически на протяжении суток.

    При этом частота сердечных сокращений не изменяется. Тиазидные диуретики, которые добавляются ко многим аналогам Вазара Н, способствуют более интенсивному снижению артериального давления и уменьшению количества жидкости в организме. Вазар Н применяется в комплексном лечении эссенциальной гипертензии. Когда использованием какого – либо монопрепарата не удается добиться желаемого эффекта. Хотя диуретический эффект от его приема не так уж и высок, тем не менее следует регулярно проходить обследование ионно – электролитного состава крови. При беременности и грудном вскармливании следует отказаться от приема этого лекарственного средства. Также оно не показано к приему детьми, которые не достигли восемнадцатилетнего возраста. Прием лекарства происходит один раз в день, перорально, независимо от приема пищи.

    Легкость в проведении, оформлении и приеме заказа, одинаковые условия работы на территории всей страны и широкий ассортимент продукции – наши явные преимущества.

    Как выгодно купить Вазар Н. Цена и качество

    Купить Вазар Н в Украине, включая города Киев, Днепр, Харьков, Одесса, Львов, можно в нашей интернет-аптеке. Цена Вазар Н при этом будет везде одинаковая.

    Вaзар инструкция, показания к применению Аптека24

    Основные физико-химические свойства:
    • Форма выпуска Таблетки
    • Кол-во в упаковке 30 Количество в упаковке
    • Дозировка 320/25 мг Количество лекарства в препарате
    • Рецептурный отпуск Только с рецептом Требование к отпуску товара в аптеке
    • Производитель Актавіс Лтд, Мальта/Балканфарма-Дупниця АТ, Болгарія Компания или группа компаний, которая произвела препарат на собственных мощностях или по лицензии
    • Классификация товара Лекарственные средства - общий режим Тип товара, режим отпуска, хранения и транспортировки
    • АТС-Классификация C09D A03 Анатомо-терапевтическо-химическая классификация (АТХ) это международная система классификации лекарственных средств. Латинское название - Anatomical Therapeutic Chemical (ATC)

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, повідон К29-К32, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;

    оболонка таблетки 80/12,5 мг: Opadry II 85G34642 Pink (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий
    (Е 172));

    оболонка таблетки 160/12,5 мг: Opadry II 85G25455 Red (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид червоний (Е 172), барвник Sunset Yellow (Е 110));

    оболонка таблетки 160/25 мг: Opadry II 85G23675 Orange (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий
    (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172));

    оболонка таблетки 320/12,5 мг: Opadry II рожевий 85G34643 (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172));

    оболонка таблетки 320/25 мг: Opadry II жовтий 85G32408 (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, лецитин, заліза оксид жовтий (Е 172)).

    Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: таблетки 80/12,5 мг – овальні рожевого кольору, двоопуклі з плівковим покриттям, з логотипом «V» з одного боку та логотипом «H» – з іншого;

    таблетки 160/12,5 мг – овальні червоного кольору, двоопуклі з плівковим покриттям з логотипом «V» з одного боку та логотипом «H» – з іншого;

    таблетки 160/25 мг – овальні оранжевого кольору, двоопуклі з плівковим покриттям з логотипом «V» з одного боку та логотипом «H» – з іншого;

    таблетки 320/12,5 мг – овальні рожевого кольору, двоопуклі з плівковим покриттям, з логотипом «V» з одного боку та логотипом «H» – з іншого;

    таблетки 320/25 мг – овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, з лінією розлому з бокових сторін таблетки, логотипом «Н» з одного боку і логотипом «V» та лінією розлому з іншого.

    Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати антагоністів ангіотензину ІІ. Антагоністи ангіотензину ІІ та діуретики. Код АТХ С09D A03.

    Активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) є ангіотензин ІІ, утворений з ангіотензину І з участю ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ). Ангіотензин ІІ зв’язується зі специфічними рецепторами, розташованими на клітинних мембранах у різних тканинах. Він має широкий спектр фізіологічної дії, включаючи як безпосередню, так і опосередковану участь у регулюванні артеріального тиску. Як потужна судинозвужувальна речовина, ангіотензин ІІ чинить пряму вазопресорну дію. Крім того, він сприяє затримці натрію і стимулює секрецію альдостерону.

    Валсартан є активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ, що призначений для внутрішнього застосування. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ1, які є відповідальними за ефекти ангіотензину ІІ. Збільшені рівні ангіотензину II внаслідок блокади АТ1 -рецепторів валсартаном можуть стимулювати вільні АТ2 -рецептори, що врівноважує ефект АТ1 -рецепторів. Валсартан не має будь-якої часткової активності агоніста відносно
    АТ1 - рецепторів і має набагато більшу (приблизно у 20000 разів) спорідненість з
    АТ1 - рецепторами, ніж з АТ2 - рецепторами.

    Валсартан не пригнічує АПФ, відомий також під назвою кінінази ІІ, який перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігається ніяких побічних ефектів, зумовлених брадикініном. У клінічних дослідженнях, де валсартан порівнювався з інгібітором АПФ, частота випадків сухого кашлю була значно меншою (Р < 0,05) у пацієнтів, які лікувалися валсартаном, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6 % порівняно з
    7,9 % відповідно). У пацієнтів, які раніше лікувалися інгібітором АПФ, розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відзначено у 19,5 % випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19 % випадків, у той час як у групі хворих, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався у 68,5 % випадків (Р < 0,05). Валсартан не вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, які, як відомо, відіграють важливу роль у регуляції функцій серцево-судинної системи.

    Призначення препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу.

    У більшості пацієнтів після внутрішнього застосування разової дози препарату початок антигіпертензивної активності відзначається у межах 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається більше 24 годин після прийому разової дози. За умови регулярного застосування препарату максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 2-4 тижнів і утримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Комбінація з гідрохлоротіазидом ефективніше знижує артеріальний тиск.

    Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії діуретиків, і де відбувається пригнічення транспорту іонів Na i Cl. Механізм дії тіазидів пов’язаний з пригніченням насоса Na + Cl -. що, очевидно, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Cl -. Внаслідок цього екскреція іонів натрію і хлору збільшується приблизно однаково. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об’єму циркулюючої плазми, внаслідок чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію в сироватці крові. Взаємозв’язок між реніном і альдостероном опосередковується ангіотензином ІІ, тому призначення антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ зменшить втрату калію, пов’язану із застосуванням тіазидного діуретика.

    Валсартан. Після внутрішнього прийому препарату всмоктування валсартану і гідрохлоротіазиду відбувається швидко, однак ступінь всмоктування варіює в широких межах. Середня величина абсолютної біодоступності Вазару Н становить 23 %. Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (t1/2 ? < 1 год та t1/2 ? майже
    9 годин).

    У діапазоні вивчених доз кінетика валсартану має лінійний характер. При повторному застосуванні препарату змін кінетичних показників не відзначалося. При прийомі препарату один раз на день кумуляція незначна. Концентрація препарату у плазмі крові у жінок і чоловіків була однаковою. Валсартан значною мірою зв’язується з білками сироватки крові (94-97 %), переважно з альбуміном. Об’єм розподілу в період рівноважного стану низький (приблизно 17 л ). Порівняно з печінковим кровотоком (приблизно 30 л/год), плазмовий кліренс валсартану відбувається відносно повільно (приблизно 2 л/год). Кількість валсартану, що виводиться з калом, становить 70 % (від величини прийнятої внутрішньо дози), а майже
    30 % виводиться із сечею, переважно в незміненому вигляді.

    При призначенні валсартану з їжею площа під кривою «концентрація-час» (AUC) зменшується на 48 %, хоча, починаючи приблизно з 8 годин після прийому препарату, концентрація препарату у плазмі крові як у разі прийому його натще, так і у разі прийому з їжею однакові. Однак зменшення AUC не супроводжується значним зниженням терапевтичного ефекту.

    Гідрохлоротіазид. Всмоктування гідрохлоротіазиду після прийому внутрішньо відбувається швидко (tmax – приблизно 2 годин). Фармакокінетика препарату у фазах розподілу і виведення – описується загалом біекспоненційною низхідною кривою; період напіввиведення кінцевої фази становить 6–15 годин. У терапевтичному діапазоні доз середня величина AUC зростає прямо пропорційно до збільшення дози. При повторних призначеннях фармакокінетика гідрохлоротіазиду не змінюється; при призначенні один раз на добу кумуляція незначна.

    Абсолютна біодоступність гідрохлоротіазиду при прийомі внутрішньо становить 60-80 %.

    Виведення відбувається із сечею: понад 95 % дози – у незміненому вигляді і приблизно 4 % – у вигляді гідролізату – 2-аміно-4-хлоро-m-бензенедисульфонаміду.

    При одночасному застосуванні гідрохлоротіазиду з їжею відзначалося як підвищення, так і зниження його системної біодоступності порівняно з відповідним показником при прийомі натще.

    Діапазон цих змін незначний і не має клінічної значущості.

    Валсартан/гідрохлоротіазид. При одночасному застосуванні з валсартаном системна біодоступність гідрохлоротіазиду зменшується приблизно на 30 %. Одночасне призначення гідрохлоротіазиду не чинить істотного впливу на кінетику валсартану. Проте ця взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлоротіазиду. У контрольованих клінічних дослідженнях був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект даної комбінації, який перевищував ефект кожного із компонентів окремо, а також ефект плацебо.

    Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів.

    Хворі літнього віку. У деяких хворих літнього віку системний вплив валсартану був дещо більше виражений, ніж у хворих молодого віку, однак він не був клінічно значущим.

    Обмежені дані дають змогу припустити, що у хворих літнього віку як здорових, так і тих, які страждають на артеріальну гіпертензію, системний кліренс гідрохлоротіазиду нижчий, ніж у здорових молодих добровольців.

    Хворі з порушенням функції нирок. Хворим з кліренсом креатиніну 30-70 мл/хв корекція дози не потрібна.

    Немає даних про застосування Вазару Н хворим із вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) і пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. Валсартан має високий ступінь зв’язування з білками плазми і не виводиться при гемодіалізі; гідрохлоротіазид, навпаки, виводиться з організму при гемодіалізі.

    Виведення гідрохлоротіазиду нирками відбувається шляхом пасивної фільтрації та активної секреції у просвіт ниркових канальців. Стан функції нирок відіграє велику роль у фармакокінетиці гідрохлоротіазиду, що й зрозуміло, враховуючи, що цей препарат виводиться лише нирками.

    Порушення функції печінки. Системний вплив валсартану у пацієнтів зі слабко вираженими
    (n=6) і помірно вираженими (n=5) порушеннями функції печінки був у 2 рази більший, ніж у здорових добровольців. Даних щодо застосування валсартану хворим із тяжкими порушеннями функції печінки немає.

    Захворювання печінки істотно не впливають на фармакокінетику гідрохлоротіазиду, тому зниження його дози не потрібне.

    Есенціальна артеріальна гіпертензія у пацієнтів, тиск крові яких відповідно не регулюється монотерапією.

    · Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату або до інших похідних сульфонамідів, а також до арахісу чи сої.

    · Тяжкі порушення функції печінки, цироз печінки і холестаз.

    · Анурія, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

    · Рефрактерна гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, симптоматична гіперурикемія.

    · Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м 2 ).

    · Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Взаємодії, пов’язані як з валсартаном, так і з гідрохлоротіазидом

    Одночасне застосування не рекомендується

    Оборотне підвищення концентрації літію у плазмі крові та прояви токсичності були зареєстровані при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та тіазидів, у тому числі гідрохлоротіазиду. У зв’язку з відсутністю досвіду одночасного застосування валсартану та літію така комбінація не рекомендується. У випадку необхідності застосування такої комбінації рекомендується проводити ретельний моніторинг рівнів літію у плазмі крові.

    Одночасне застосування, що вимагає обережності

    Інші антигіпертензивні препарати

    Вазар Н може посилювати дію інших препаратів з антигіпертензивними властивостями (наприклад, гуанетидин, метилдопи, вазодилататори, інгібітори АПФ, антагоністи рецептору ангіотензину, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів та інгібіторів зворотного захоплення дофаміну).

    Пресорні аміни (наприклад, норадреналін, адреналін)

    Можлива знижена реакція на пресорні аміни, яка не є достатньою, щоб виключити їх використання.

    Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту > 3 г/добу та неселективні НПЗП

    НПЗП можуть послаблювати антигіпертензивний ефект як антагоністів ангіотензину II, так і гідрохлоротіазиду при одночасному застосуванні. Крім того, одночасний прийом
    Вазар Н та НПЗП може призвести до погіршення функції нирок та підвищення рівня калію у плазмі крові. Таким чином, рекомендується контроль функції нирок на початку лікування, а також адекватна гідратація пацієнта.

    Взаємодії, пов’язані з валсартаном

    Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) АРА, інгібіторами АПФ або аліскереном

    У разі одночасного застосування АРА, включаючи валсартан, з іншими засобами, що блокують РААС, такими як інгібітори АПФ або аліскерен, необхідна обережність.

    Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину (АРА), включаючи валсартан, або інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) з аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м 2 ) протипоказане.

    Одночасне застосування не рекомендується

    Калійзберігаючі діуретики, калійвмісні харчові добавки, сольові препарати для замісної терапії, що містять калій, та інші речовини, що можуть підвищувати рівень калію

    У разі застосування лікарського засобу, що впливає на рівень калію, у комбінації з валсартаном, рекомендується моніторинг рівня калію у плазмі крові.

    Отримані in vitro дані показують, що валсартан є субстратом транспортера печінкового поглинання ОАТР1В1/ОАТР1В3 та ефлюксного печінкового транспортера MRP2. Клінічне значення цих даних остаточно не з'ясоване. Одночасне застосування інгібіторів транспортера поглинання (наприклад, рифампіну, циклоспорину) або транспортерів ефлюксу (наприклад, ритонавіру) може призводити до підвищення системної експозиції валсартану. Починаючи або закінчуючи одночасне лікування такими лікарськими засобами, рекомендується проявляти необхідну обережність.

    У дослідженнях лікарської взаємодії валсартану не було відзначено клінічно значущих взаємодій валсартану та будь-якого з наступних препаратів: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід. Дигоксин та індометацин можуть взаємодіяти з гідрохлоротіазидним компонентом препарату (див. взаємодії, пов’язані з гідрохлоротіазидом).

    Взаємодії, пов’язані з гідрохлоротіазидом

    Одночасне застосування, що вимагає обережності

    Лікарські препарати, застосування яких пов’язано з втратою калію та гіпокаліємією

    Гіпокаліємічний ефект гідрохлоротіазиду може посилюватися у разі одночасного застосування калійуретичних діуретиків, кортикостероїдів, проносних засобів, АКТГ, амфотерицину, карбеноксолону, пеніциліну G, саліцилової кислоти та похідних).

    Якщо є необхідність у призначенні цих лікарських засобів з комбінацією гідрохлоротіазиду та валсартану, рекомендується проводити моніторинг рівня калію у плазмі крові.

    Лікарські засоби, здатні індукувати шлуночкову тахікардію типу « пірует »

    З огляду на ризик гіпокаліємії, гідрохлоротіазид слід з обережністю застосовувати одночасно з лікарськими засобами, що можуть індукувати шлуночкову тахікардію типу « пірует ». зокрема антиаритмічними засобами Іа та ІІІ класу, а також з деякими антипсихотичними засобами.

    Лікарські засоби, що впливають на рівень натрію у сироватці крові

    Гіпонатріємічний ефект діуретиків може посилюватися у разі одночасного прийому таких лікарських засобів як антидепресанти, антипсихотичні препарати, протиепілептичні препарати тощо. У разі тривалого застосування цих лікарських засобів рекомендується обережність.

    Лікарські препарати, які можуть спричинити двонаправлену тахікардію (torsades de pointes)

    - Антиаритмічні препарати Ia класу (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дизопірамід).

    - Антиаритмічні препарати III класу (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід).

    - Деякі нейролептики (наприклад, тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол).

    - Інші (наприклад, бепридил, цисаприд, дифеманіл, еритроміцин в/в, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін в/в).

    У зв’язку з ризиком розвитку гіпокаліємії гідрохлоротіазид слід застосовувати з обережністю одночасно з лікарськими засобами, які можуть спричинити двонаправлену тахікардію (torsades de pointes).

    Індукована тіазидами гіпокаліємія або гіпомагніємія може виникнути як небажаний ефект, що сприяє розвитку серцевої аритмії, індукованої препаратами наперстянки.

    Солі кальцію та вітамін D

    Застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, одночасно з вітаміном D або солями кальцію може сприяти підвищенню рівня кальцію у плазмі крові. Одночасне застосування тіазидних діуретиків з солями кальцію може спричиняти гіперкальціємію у пацієнтів, схильних до гіперкальціємії (наприклад, пацієнтів з гіперпаратиреозом, злоякісними новоутвореннями або вітамін D-опосередкованими станами), за рахунок посилення канальцевої реабсорбції кальцію.

    Антидіабетичні засоби (пероральні препарати та інсулін)

    Лікування тіазидами може впливати на толерантність до глюкози. Корекція дози антидіабетичного лікарського засобу може бути необхідною.

    Слід з обережністю використовувати метформін через ризик лактоацидозу, індукованого можливою функціональною нирковою недостатністю, пов’язаною з гідрохлоротіазидом.

    Бета-блокатори та діазоксид

    Одночасне використання тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, з бета-блокаторами може підвищувати ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть підсилити гіперглікемічний ефект діазоксиду.

    Лікарські препарати, що застосовують у лікуванні подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)

    Може виникнути необхідність корекції дози лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати рівень сечової кислоти у плазмі крові. Може виникнути необхідність збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону. Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, може збільшити частоту реакцій гіперчутливості до алопуринолу.

    варианты оплаты товара

    1. Наличными при получении в Аптеке Вы можете забрать товар самостоятельно в одной из наших аптек с 8:00 до 20:00 после оформления заказа. Прийти в аптеку, которую Вы выбрали при оформлении заказа. Сообщить сотруднику аптеки Ваш номер заказа. Проверить заказ.
    2. Картой при получении в Аптеке Будьте внимательны при формировании и получении заказа. При заказе через сайт дополнительные скидки или дисконты при получении товара не действуют. Цена на сайте уже указана со всеми возможными скидками для Вас.
    3. Наличными во время доставким При заказе доставки Вам необходимо проверить заказ, сверить с чеком. Только после этого отдать сумму за заказ.
    4. Важно! Цена товара актуальна только при бронировании через сайт. Без бронирования цена в аптеке может отличаться от цены, которая отображена на сайте.

    Доставка и оплата от Аптеки24

    1. Сумма минимального заказа - 100 гривен.
    2. Бесплатная доставка* осуществляется при сумме заказа от 500 гривен.
    3. При меньшей сумме заказа стоимость доставки* составит 50 гривен.
    Получение товара

    Вы можете забрать товар самостоятельно в одной из наших аптек после оформления заказа.

    1. Прийти в Аптека24 Вашего города Уточняется оператором при оформлении заказа.
    2. Сообщить сотруднику аптеки Ваш номер заказа. Например, Z12345678
    3. Проверить заказ.
    4. Оплатить стоимость заказа в кассу аптеки и забрать товар. График работы аптеки в Вашем регионе сообщит оператор или уточняйте на сайте.
    5. Важно! - стоимость товара актуальна только при бронировании через сайт. Без бронирования цена в аптеке может отличаться от цены, которая отображена на сайте.
    * Доставка товаров осуществляется во всех городах, где представлены аптеки, по поручению клиента.